Abstract:
У статті розглянуто питання мотиваційної складової процесу соціалізації та необхідності формування навичок самомотивації як невідійманої частки соціалізації особистості, що неможливе без усвідомлення потреби досягнення бажаних умов і результатів.Описано психологічні закономірності впливу референтних осіб та найближчого контактного оточення на формування свідомості й самосвідомості, вибору сфери діяльності для самореалізації.
Визначено проблеми соціалізації та соціальної адаптації в сучасних умовах, а також
те, що соціалізація, як процес формування особистості починається вже з перших років та відбувається упродовж всього життя людини. З передачею досвіду наступним поколінням, соціалізація виступає не просто як міжсуб’єктна взаємодія, а як складова культури, що впливає на розвиток особистості, формування покоління, здатного навчатися,
саморозвиватися та самовдосконалюватися усе життя.
Розкрито питання ефективного використання технології SMART у розвитку особистісної мотивації щодо управління та постановки досяжних цілей й завдань. Технологія є не просто інструментом для запису цілей, а методикою їх виконання, яка додає впевненості, мотивує на нові досягнення, є складовою самоменеджменту, самоорганізації, саморегуляції, самоуправління та цілепокладання
Description:
У статті сконцентровано увагу на вирішальній ролі якостей особистості у керуванні та результативність соціалізації. У наших уявленнях, соціалізація суб’єкта може бути найуспішнішою за взаємодії безпосередньо особистості, колективу, суспільства. Звичайно ж, значущість цих суб’єктів у конкретних умовах неоднакова. Так, суспільство формує відповідні установки, менталітет, що чинить аж ніяк не пасивний вплив на особистість, на психологію оточення, в якому перебуває ця особистість, однак управління власним розвитком дає ресурс щодо формування мотиваційної складової особистості.
