Abstract:
У статті визначено умови використання теорії ігор як моделі й методів управління персоналом для прийняття оптимальних рішень в умовах конфлікту. Під конфліктом, у нашому
випадку, розумілася ситуація, в якій зіштовхуються інтереси сторін, що переслідують різні (найчастіше суперечні) цілі. При цьому кожне рішення має прийматися з розрахунку на
досягнення успіху. З метою демонстрації конфліктної ситуації будувалася формалізована
спрощена модель. Аби побудувати таку модель в статті описано конфлікт у сфері управління персоналом; визначено, учасників сторін конфлікту, що є гравцями; вказані можливі способи (правила) дій для них, які називаються стратегіями гравців. Також, в статті
зроблені припущення щодо результатів гри, якщо кожний гравець обирає певну стратегію
(тобто з’ясовані виграші або програші гравців). Визначено, що теорія ігор пропонує набір
інструментів, які допомагають структурувати наше уявлення про взаємодію конкурентів.
Description:
Якщо маємо змогу розпізнати всіх учасників гри, то з’являється можливість ідентифікувати рішення, які зможе прийняти кожен із гравців; уточнити важливість ефективної реалізації кожної комбінації рішень та передбачити, як кожен із гравців буде реагувати на
рішення, які приймають інші учасники гри. Це дає змогу досягти успіху в розумінні динаміки
розвитку, розв’язання та оптимізації проблемних ситуацій в управлінні персоналом. Однак,
найголовнішим є те, що описуючи структуру гри, яку формуємо, ми створюємо фундамент,
що дозволяє продумати способи її зміни та визначити можливі наслідки цих змін.
