Abstract:
На сучасному етапі селекційної роботи у свинарстві важливого значення набуває розробка критеріїв оцінки і прогнозування відтворювальних здатностей свиноматок. Це зумовлено тим, що вони визначають обсяги вирощування і відгодівлі тварин, показники виробництва продукції на голову родинного стада. Відомо, що відтворювальні здатності свиней мають низькі показники успадкованості (0,15…0,25), тому прямий відбір на їх підвищення не завжди є ефективним. У цьому аспекті в свинарстві доцільно вивчити співвідношення маси поросят до маси маток та вирівняність гнізд, так як дані показники у певній мірі характеризують репродуктивний потенціал свиноматок (Березовський М.Д., Ломако Д.В., 2000;.Пелих В.Г., 2002).
Для підвищення ефективності відбору свиней за відгодівельними та м'ясними якостями останнім часом значна увага приділяється вивченню закономірностей процесу онтогенезу тварин, використовується ряд математичних моделей для опису та прогнозування подальшого росту; їх застосування дозволить підвищити точність оцінки племінної цінності тварин у більш ранньому віці, що сприятиме зменшенню генераційного інтервалу і прискоренню темпів селекційного прогресу (Бородай В.П.,2001; Степаненко Н.В.,2002). Виходячи з цих передумов, слід вважати актуальними дослідження, спрямовані на розробку нових критеріїв оцінки свиноматок за відтворювальними здатностями та визначення параметрів інтенсивності росту тварин і їх зв'язку з рівнем відтворних та відгодівельних якостей.
Метою роботи було удосконалення прийомів відбору ремонтного молодняку, підвищення репродуктивних і відгодівельних якостей, виходячи із класів розподілу свиноматок за живою масою, вирівняності гнізд, співвідношення маси поросят до маси маток та індексу життєздатності впродовж 4 опоросів.
Для оцінки вартості додатково отриманої продукції в розрахунку на 100 голів свиноматок при 1,8 опоросах на рік. була взята середня жива маса гнізда на час відлучення у свиноматок третього опоросу, який відзначався найкращими відтворними якостями. До групи контролю увійшли свиноматки трьох класів відносно живої маси після опоросу і вирівняності гнізд, а до групи досліду – за співвідношенням маси поросят під час опоросу до маси матки.
Встановлено, що вартість додаткової продукції в розрахунку на 100 голів склала 26326 гривень.
