Аннотации:
У дисертаційній роботі розглянута концепція підвищення ефективності
використання різних сортів, ступеня впливу зовнішнього середовища і умов
вирощування на адаптивний потенціал сортів пшениці озимої і відповідність їх
вимогам сортотипу пшениці озимої універсального типу.
Серед вивчених нами сортів пшениці різного типу розвитку встановлено,
що нові сорти пшениці озимої (Асканійська, Асканійська Берегиня) і сорт
альтернативного типу Кларіса в різних агроекологічних пунктах вивчення
формували врожайність за пізнього строку сівби (30.10) на рівні оптимального і
вище. Дані сорти характеризувались більшою загальною і продуктивною
кущистістю не лише за оптимального строку, а й за пізнього строку сівби.
Дослідженнями встановлено, що багатофункціональні рістрегулюючі
препарати (Вуксал Мікроплант, Фітомаре, Хелафіт Комбі) сприяють
збільшенню маси кореневої системи пшениці озимої і глибшу їх проникнення в
шари ґрунту. Найкращий розвиток її за різних умов вирощування створюється
при позакореневому підживленні препаратами Вуксал Мікроплант та Хелафіт
Комбі.
Застосування біологічних препаратів забезпечило зниження ступеня
ураження рослин бурою іржею, борошнистою росою за всіма строками сівби і
сортів пшениці озимої незалежно від генотипово зумовленої їх стійкості до
хвороб. Більшу ефективність в цьому напрямі забезпечили препарати Фітомаре
3
і Хелафіт Комбі, які у більшості випадків вони знижували ступінь ураження
рослин на 40-50% і більше.
Найбільшу прибавку врожайності сортів пшениці озимої за різних умов
вирощування і пунктів проведення досліджень показав препарат Хелафіт Комбі
(0,22-0,50 т/га). Необхідно відмітити сорт пшениці озимої Асканійська і
альтернативного типу Кларіса, які за пізнього стоку сівби (10.10) під дією
рістрегулюючих препаратів Хелафіт Комбі і Фітомаре порівняно з іншими
сортами пшениці озимої і строків сівби формували більшу прибавку
врожайності за пізнього строку сівби.
Максимального значення показник площі листової поверхні набув за
комплексної дії азотного підживлення ріпаку озимого дозою (N90) та
дворазового позакореневого підживлення Хелафітом Комбі. За даної комбінації
площа асиміляційної поверхні збільшувалося на 18,4% у сорту Чорний
Велетень і на 18,3% у гібриду Кронос. Важливо відмітити, що за проміжок часу
від бутонізації до утворення генеративних органів агроценоз ріпаку озимого
втрачав до 10% асиміляційного апарату на контрольному варіанті, а за обробки
рослин препаратом Хелафіт Комбі такі витрати не перевищували 7%, що
позитивно впливало на можливість пролонгації активної роботи листового
апарату на підвищення продуктивності.
Дослідженнями встановлено, що ранньовесняне азотне підживлення
дозою N60 сприяло зростанню сухої біомаси на 11,0% у сорту і гібриду ріпаку
озимого, а збільшення дози азоту до N90 призвело до подальшого зростання
надземної сухої біомаси вдвоє (22,0%). Серед вивчаємих препаратів найбільш
істотно вплинуло на формування урожаю сухої надземної біомаси обробка
рослин препаратом Хелафіт Комбі. За своєї ефективності обробка насіння і
вегетуючих рослин Хелафітом Комбі рівноцінна дії азоту у дозі N90, а за
комбінації рістрегулюючого препарату з дозою азоту N90 прирости формування
сухої надземної біомаси досягла 33,3 та 35,0% у сорту Чорний Велетень та
гібриду Кронос відповідно.
4
Згідно досліджень, зростання вмісту хлорофілу в листях рослин
відбуваються в основному за рахунок фракції «а», яка є відповідальною за
світлову (денну) стадію фотосинтетичної активності агроценозу. Так, при
сумісній комбінації дії азотного підживлення і рістрегулюючих препаратів
вміст хлорофілу «а» у сорту Чорний Велетень зріс на 40%, а у гібрида Кронос
збільшення цієї фракції хлорофілу була на рівні 73,0%.
Проведення азотного підживлення дозою N90 у комбінації з внесенням
багатофункціонального рістрегулюючого препарату Хелафіт Комбі дозволяє
помітно економніше витрачати вологу для утворення органічної біомаси. За
рахунок зростання урожаю біомаси коефіцієнт водоспоживання зменшувався в
обох морфобіотипів ріпаку озимого на 18-20%, що свідчить про більш
економне використання ґрунтових запасів вологи на утворення одиниці
основної продукції.
Вивчені препарати мали істотний вплив на підвищення продуктивності
ріпаку озимого, завдяки обробці рослин Вуксал Мікроплантом прибавка
урожайності насіння ріпаку озимого становила 0,19-0,21 т/га, а при
застосуванні Хелафіту Комбі – цей показник становив 0,29-0,35 т/га. Важливо
відмітити і той факт, що завдяки комбінаційному застосуванню азотного
підживлення і рістрегулюючих препаратів було досягнуто прямого
синергетичного ефекту, тобто прибавка врожаю від кожного окремого фактору
була меншою ніж їх взаємодія.
Азотні підживлення, особливо підвищеного дозою (N90), мали негативний
вплив на вміст жиру в насінні ріпаку озимого, щодо вмісту білку, то, навпаки,
мав місце позитивний ефект. При застосуванні комбінованих рістрегулюючих
препаратів вміст жиру в насінні залишається на одному рівні. За вмістом
ерукової кислоти в олії та глюкозинолатів у шроті кращі показники мав гібрид
Кронос, сорт Чорний велетень за вмістом глюкозинолатів дещо перевищував
норму.
Застосування мінеральних добрив і багатофункціональних препаратів
(Вуксал Мікроплант, Фітомаре, Хілафіт Комбі) активізувати ростові процеси
5
рослин соняшника і збільшували площу їх листової поверхні на 8-12%
порівняно з контролем. При цьому особливо важливого значення набуває
пролонгація роботи листового апарату за рахунок подовження в часі міжфазних
періодів. Найбільш ефективним у збільшенні тривалості роботи
фотосинтетичного апарату є рістрегулюючий препарат Хелафіт Комбі, який
сприяв збереженню функціонування в процесі фотосинтезу до 7,0% листової
поверхні, коли на контрольному варіанті вона вже припинила свою діяльність.
Обробка рослин соняшника препаратом Вуксал Мікроплант сприяла
підвищенню вмісту хлорофілу на 21,4% , Фітомаре на 36,4% і Хелафіт Комбі на
35,7%. У комбінації з позакореневим підживленням азотними добривами
зростання вмісту хлорофілу від препаратів досягало у максимумі 73,2%.
В цьому відношенні більш ефективним був препарат Фітомаре, біопрепарат в
поєднанні з добривом покращував якісний склад хлорофілу, збільшуючи
відношення фракції «а» до фракції «в».
Максимальний рівень урожайності соняшника було досягнуто на фоні
мінеральних добрив N60P90 у комбінації з препаратом Хелафіт Комбі (на
0,45 т/га більше порівняно з контролем – без добрив і препаратів). Але
необхідно зазначити, що при зростанні дози добрив з N30P45 до N60P90 їх
ефективність знижується (прибавка порівняно з контролем меншої дози
становить 0,14 т/га, а більшої – 0,19 т/га). Застосування комбінованих
багатофункціональних препаратів значно впливає на збільшення врожайності
соняшника, від так, при комбінації мінеральних добрив у дозі N60P90 та
Хелафіту Комбі, встановлено перевищення контрольного варіанту на 0,45 т/га,
а окремий приріст врожайності від добрив – 0,19 т/га, від Хелафіту Комбі –
0,22 т/га. Таким чином, чітко простежуються явище синергізму, яке відкриває
можливість і доцільність вирощування соняшнику без високих доз мінеральних
добрив.
Таким чином, на основі аналізу результатів досліджень можна
стверджувати, що нами розроблені комплексні заходи по удосконаленню
технологій вирощування сільськогосподарських культур з впровадженням
6
нових елементів сортової агротехніки, каталізаторів з синергетичною дією
підвищення використання мінерального живлення рослин різних культур.
Використаний сучасний підхід визначення параметрів пластичності і
стабільності сортів універсального типу для цілеспрямованого їх використання
в адаптивних технологіях.
Розроблені і удосконалені елементи технологій вирощування основних
сільськогосподарських культур широко впроваджуються у державних та
фермерських господарствах південного регіону України.