Вплив гідрохімічних показників ставів на якість рибопосадкового матеріалу в умовах Херсонського виробничо- експериментального заводу з вирощування частикових риб

Abstract

Рибопосадковий матеріал досліджували на визначення середньої маси, лінійного росту, індексу наповнення кишечників, вгодованості за Фультоном. Матеріал обробляли кількісно-ваговим способом шляхом індивідуального перегляду травних трактів. Одночасно визначали жирність, колір їжі, ступінь наповнення кишечників. Результати. У статті досліджено вплив гідрохімічного режиму ставів Херсонського виробничо-експериментального заводу з вирощування частикових риб на якість рибопосадкового матеріалу. Проаналізовано основні гідрохімічні показники вирощувальних ставів, ріст, лінійно-масові показники, індекси наповнення кишечників, вгодованість за Фультоном протягом вирощування рибопосадкового матеріалу та проведено оцінку цих параметрів. Встановлено, що вода в ставах упродовж року значно насичена органічними та біогенними речовинами. У низці ставів постійно фіксувалося перевищення показників біхроматної окиснюваності, біологічного споживання кисню, періодично — перманганатної окиснюваності. Пік органічного забруднення води припадав на літньо-осінній період. В цей час підвищилася концентрація азотовмісних сполук, фосфатів, загального заліза, відмічалося «цвітіння» води, фіксували випадки дефіциту розчиненого у воді кисню, що негативним чином відображалося на якості рибопосадкового матеріалу — товстолобиків. Основною причиною дефіциту кисню є його активне споживання гідробіонтами та витрати на окиснення органічних речовин у воді. Простежено динаміку збільшення загальної мінералізації води в ставах від весни до осені. Встановлено природний генезис даного процесу та оцінено можливі ризики, які можуть виникати при вирощуванні рибопосадкового матеріалу у звʼязку із зазначеною динамікою мінералізації впродовж року. В результаті вирощування рибопосадкового матеріалу за лінійно-масовими показниками, індексами наповнення кишечників і вгодованості встановлено зменшення інтенсивності росту і масонакопичення у товстолобиків: їх показники наприкінці жовтня перебували в межах нормативних — 20 г (l = 11,56 см, Q = 20,18 г), при цьому приріст майже за три місяці (серпень–жовтень) склав лише 5 г. Причиною цього виявилося зниження з червня по вересень загального індексу наповнення кишечника, відповідно, ці показники в липні становили в середньому у ставах 129,250 /000, в серпні спостерігалось зниження до 91,90 /000.у вересні — найнижчий показник — 500 /000. Вгодованість відображала подібну ситуацію, зменшення з середини літа по кінець вересня знаходилося в межах від 1,64 до 1,30. Таке явище свідчить про низьку харчову активність у даний період, що ми повʼязуємо із погіршенням хімічного стану води вирощувальних ставів. Наукова новизна. Представлено сучасні дані щодо основних параметрів гідрохімічного режиму вирощувальних ставів. Встановлено взаємозвʼязок органічного забруднення в літньо-осінній період, підвищення концентрації азотовмісних сполук, фосфатів, загального заліза, дефіциту розчиненого у воді кисню із якістю рибопосадкового матеріалу. Отримані результати демонструють фактичні значення гідрохімічного стану досліджуваних обʼєктів, зокрема, кисневий режим ставів мав динаміку, протилежну динаміці вмісту органічних речовин.