Соціально–економічна сутність ефективного виробництва рису – це повна система ефективності, яка враховує ефективність у виробництві (досягається при мінімізації вартості виробництва),
ефективність у споживанні (досягається при максимізації задоволення потреб споживачів) і певний баланс між інтересами виробників та споживачів на ринках.
