<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
<title>ТНВ. - 2018. - Вип. 103</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/1378" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/1378</id>
<updated>2026-04-06T22:54:56Z</updated>
<dc:date>2026-04-06T22:54:56Z</dc:date>
<entry>
<title>Стан виконання певних нормативно-правових вимог щодо оптимізації структури сільськогосподарських ландшафтів Центрального Лісостепу України</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/2352" rel="alternate"/>
<author>
<name>Стадник, А.П.</name>
</author>
<author>
<name>Славгородська, Ю.В.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/2352</id>
<updated>2020-04-15T00:01:08Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Стан виконання певних нормативно-правових вимог щодо оптимізації структури сільськогосподарських ландшафтів Центрального Лісостепу України
Стадник, А.П.; Славгородська, Ю.В.
У статті досліджено стан виконання певних нормативно-правових вимог щодо оптимізації структури сільськогосподарських ландшафтів Центрального Лісостепу України.
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Вплив пекарських дріжджів у складі стартових кормів на активність травних ензимів молоді російського осетра (Acipenser gueldenstaedtii)</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/2351" rel="alternate"/>
<author>
<name>Симон, М.Ю,</name>
</author>
<author>
<name>Забитівський, Ю.М.</name>
</author>
<author>
<name>Грициняк, І.І.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/2351</id>
<updated>2020-04-17T00:00:53Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Вплив пекарських дріжджів у складі стартових кормів на активність травних ензимів молоді російського осетра (Acipenser gueldenstaedtii)
Симон, М.Ю,; Забитівський, Ю.М.; Грициняк, І.І.
У статті розглянуто вплив різних концентрацій сухих інактивованих пекарських&#13;
дріжджів, які додавали до стартового корму для російського осетра, на рівень актив ності травних ензимів останнього. Представлені результати експериментальної годівлі впродовж різних проміжків часу на рівень активності αамілази, ліпаз та трипсину. Доведена доцільність введення в раціон 5% дріжджів із метою сприяння процесам перетравлення та засвоєння їжі.
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Екологічний стан сільськогосподарських угідь Каховського району Херсонської області</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/2350" rel="alternate"/>
<author>
<name>Приймак, В.В.</name>
</author>
<author>
<name>Димов, В.О.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/2350</id>
<updated>2020-04-15T00:00:59Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Екологічний стан сільськогосподарських угідь Каховського району Херсонської області
Приймак, В.В.; Димов, В.О.
У роботі досліджений екологічний стан сільськогосподарських угідь Каховського району Херсонської області та обґрунтувані заходи щодо поліпшення родючості сільсько- господарських угідь.
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Характеристика видового різноманіття фітопланктону в рибоводних ставах</title>
<link href="http://hdl.handle.net/123456789/2348" rel="alternate"/>
<author>
<name>Макаренко, А.А.</name>
</author>
<author>
<name>Шевченко, П.Г.</name>
</author>
<author>
<name>Ситник, Ю.М.</name>
</author>
<id>http://hdl.handle.net/123456789/2348</id>
<updated>2020-04-15T00:00:59Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Характеристика видового різноманіття фітопланктону в рибоводних ставах
Макаренко, А.А.; Шевченко, П.Г.; Ситник, Ю.М.
Фітопланктон ставів у різні періоди в господарствах був представлений такими&#13;
відділами: Cyanophyta, Dinophyta, Cryptophyta, Euglenophyta, Chlorophyta, Chrysophyta, Bacillariophyta, Xanthophyta. Провідне місце за кількістю видів протягом значної частини вегетаційного періоду належало зеленим водоростям, інтенсивність розвитку яких залежала від температури води, менше значення мали синьо-зелені, діатомові водорості та евгленові і зовсім незначну роль відіграли золотисті, динофітові, криптофітові та жовто-зелені.
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
