http://hdl.handle.net/123456789/5817 2026-07-25T06:19:03Z http://hdl.handle.net/123456789/12580 МОДЕЛЮВАННЯ ВОДНО-ДЕФЛЯЦІЙНОЇ ДЕСТРУКЦІЇ СТЕПОВИХ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ Пічура, Віталій; Потравка, Лариса; Дудяк, Наталія; Рутта, Олена В статті представлені результати просторового моделювання водно-дефляційної деструкції степових ґрунтів. Більше 50% сільськогосподарських земель України постійно зазнають негативного ерозійного впливу, що призводить до значних незворот них еколого-економічних наслідків деструкції ґрунтового покриву. Дослідження проведені на території зони Степу України загальною площею – 167,4 тис. км2, в т.ч. площа сільськогосподарських угідь – 131,6 тис. км2. Використано методику оцінки водно-ерозійної небезпеки ґрунтів із застосуванням модифікованої моделі RUSLE (Revised Universal Soil Loss Equation); мето дику розрахунку втрат ґрунту від вітрової ерозії та визначення ступеня еродованості ґрунтів. Просторове моделювання здійс нено із застосуванням методів геостатистики та алгебри карт програмного продукту ArcGIS 10.6. Розраховано, що близько 32,7% площі ріллі розташованої в західній і південно-західній частинах зони Степу України мають підвищену водно-ерозійну небезпеку. Зокрема, близько 40% площі ріллі в центральній і південно-східній частинах зони Степу мають сильну і дуже сильну ступінь прояву дефляційних процесів. В результат комплексного просторового моделювання встановлено, що близько 68,7% площі ріллі постійно піддаються комплексній дії ерозійних процесів, зокрема площа слабоеродованої ріллі складає 16,8%, середньо- та сильноеродовані – 22,1%. В результаті еродованості ґрунтового покриву спостерігається перехід площі сільськогосподарських земель із категорії високої та середньої якості у категорію середньої, низької та дуже низької якості. Визначено, що в середньому на слабоеродованих ґрунтах недобір врожаю сільськогосподарських культур складає 15–20%, на середньоеродованих – 20–40% і на сильноеродованих – до 70%. З метою захисту ґрунтів, підвищення їх родючості та підви щення урожайності сільськогосподарських культур в зоні Степу України запропоновано заходи адаптивно-ландшафтного про тиерозійного проєктування з елементами ґрунтозахисного землеробства у відповідності до просторової диференціації якості ґрунтів та ступеню проявів водно-дефляційної ерозійної небезпеки. 2022-05-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12579 РОЗВИТОК СІТІ-ФЕРМЕРСТВА В УКРАЇНІ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ ШЛЯХ ПОДОЛАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ КРИЗИ Дудяк, Наталія; Баруліна, Ірина У статті розглядаються основні проблеми, які може вирішити розвиток ринку сіті-фермерства. До уваги було взято прогнози ООН, які свідчать, що до 2050 року населення світу становитиме понад 9 мільярдів осіб, тому постає питання продовольчої безпеки. Вже сьогодні частка місцевого населення більш ніж удвічі перевищує сільське і цей процес буде продовжувати рости. Людство має шукати альтернативні способи землеробства, більш екологічні, продуктивніші та надійніші. Для вирішення цих проблем на початку ХХ століття почали створюватися міські ферми, що вирощують продукти харчування в межах міста, це, так звані, сіті-ферми, які дозволяють отримувати більший та екологічно безпечний врожай з меншої площі при значному зниженні витрат на доставку до кінцевого споживача. У статті подано короткий аналітичний опис існуючих сіті-ферм в Україні та вітчизняних розробників автоматизованого обладнання для їх облаштування. Встановлено, що питання перспективи розвитку сіті-фермерства в Україні, а особливо з економічної точки зору, практично не висвітлюється у публікаціях вітчизняних науковців, відсутні змістовні дослідження ринку сіті-фермерства тому дане питання є досить актуальним та потребує подальшого дослідження. 2022-05-23T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12578 ҐРУНТОВО-КЛІМАТИЧНЕ БОНІТУВАННЯ СТЕПОВИХ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ГІС-ТЕХНОЛОГІЙ Дудяк, Наталія; Пічура, Віталій; Потравка, Лариса; Прищепа, Антоніна Ґрунтово-кліматичні умови мають самостійний і комплексний просторово-часовий вплив на потенціал та ступінь сприятливості вирощування сільськогосподарських культур і отримання урожаю, який визначається зональними фізико-географічними особливостями території степових регіонів України – Дніпровської, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей, загальною площею досліджень – 167,4 тис. км2. Площа сільськогосподарських угідь складає 133,5 тис. км2, в т.ч. ріллі – 113,5 тис. км2, з них площа зрошуваних земель, на яких забезпечено належне функціонування інфраструктури зрошувальних систем становить 6,3 тис. км2. В дослідженнях використана методика бонітету зональних ґрунтів за І.І. Кармановим. Просторове моделювання здійснено із застосуванням методів геостатистики та алгебри карт програмного продукту ArcGIS 10.1. В результаті геомоделювання створені растрові моделі та встановлені просторові закономірності розподілу чотирьох складових бонітету зональних ґрунтів: сумарний показник властивостей ґрунту, коефіцієнт зволоження, коефіцієнт континентальності клімату, середньорічна сума активних температур більше 10о С. Визначено, що на території степового регіону досліджень переважають сільськогосподарські угіддя середньої якості, в залежності від виду вирощування сільськогосподарських культур, їх площа варіює від 32,0% до 72,2%, з низькою якістю змінюється в межа 1–13%, високою і дуже високою якістю – 15,5–67,2%. Бали бонітету встановлені за єдиною шкалою оцінки якості земель, що дозволяє об’єктивно розрахувати біопродуктивний потенціал території, визначити площу сільськогосподарських угідь за їх якісними характеристиками, уточнити нормативну грошову оцінку та визначити оптимальний рівень податку на землю сільськогосподарського призначення, скоригувати норми зрошення з метою зменшення об’єму водозабору із природних водних джерел, обґрунтувати заходи і терміни рекультивації деградованих земель. 2022-05-27T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/12577 СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ МІСЬКИХ АГРОСИСТЕМ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ГРОМАД УКРАЇНИ Дудяк, Наталія; Баруліна, Ірина У статті проведено багатовимірний аналіз впливу міських агросистем у контексті їх внеску в розвиток міських громад України. Основна увага зосереджена на систематизації різних видів впливу міських агросистем, включаючи прямий економічний вплив (створення робочих місць, підтримка місцевого підприємництва), непрямий вплив (розвиток суміжних галузей, зростання вартості нерухомості), соціально-економічний вплив (зменшення соціальної нерівності, підвищення якості життя) та екосистемні послуги з економічним ефектом (покращення якості повітря, збереження водних ресурсів).Аналіз міжнародного досвіду підтверджує значний потенціал міських агросистем для вирішення ключових проблем урбанізації та адаптації до кліматичних змін. Проте в Україні міські агросистеми залишаються малопоширеними через відсутність нормативно-правової бази, низький рівень обізнаності серед громад і бізнесу, а також обмежені ресурси для їх інтеграції в міське планування.У ст атті доведено, що комплексний підхід до оцінки міських агросистем, який враховує їх економічний, екологічний та соціально-економічний вплив, є критично важливим для розкриття їх багатогранного потенціалу. Результати дослідження вказують на необхідність розробки ефективних стратегій інтеграції міських агросистем у просторове планування міст України. Це включає створення спеціальних зон для міських агросистем, розробку еколо-гічних стандартів, запровадження механізмів фінансування та партнерства, а також популяризацію серед місцевих громад і бізнесу. 2024-10-12T00:00:00Z