http://hdl.handle.net/123456789/5817 2026-03-05T19:54:47Z 2026-03-05T19:54:47Z Соколовська, І. М. Мащенко, Ю. В. Умрихін, Н. Л. http://hdl.handle.net/123456789/11888 2026-03-05T11:16:28Z 2026-02-01T00:00:00Z

Productivity and economic efficiency of winter wheat cultivation in short rotation crop rotations depending on fertilization systems Соколовська, І. М.; Мащенко, Ю. В.; Умрихін, Н. Л. Останніми роками в Україні спостерігається тенденція щодо насичення сівозмін обмеженою кількістю агрокультур, частіше всього стратегічними і бізнес-привабливими. При цьому порушується і нехтується оптимальна структура навіть інтенсивних сівозмін. Основними критеріями включення культури в структуру сівозміни є їх висока продуктивність та економічна ефективність. Пшениця озима має важливе народногосподарське значення і займає важливу нішу в структурі сучасних сівозмін. Результати досліджень, проведені в умовах північного Степу України, підтверджують залежність урожайності та рівня продуктивності пшениці озимої від сівозмінного фактору і систем удобрення з використанням біопрепарату. Урожайність пшениці озимої в зерно-паро-просапній сівозміні була істотно більшою порівняно до сівозмін без чорного або зайнятого пару. Найбільші прибавки врожаю були за органо-мінеральної системи з використанням біопрепарату, які у зерно-паро-просапній сівозміні становили 1.04 т/га, у зерно-просапній сівозміні з насиченням соєю 40 % – 1.54 т/га, 60 % – 1.67 т/га. Найбільшу врожайність та продуктивність основної й побічної продукції пшениця озима формувала за її розміщення після занятого пару на фоні органо-мінеральної системи удобрення з використанням біопрепарату: 6.49 т/га зерна, 7.14 т/га зернових одиниць, 9.15 т/га кормових одиниць, 0.78 т/га одиниць перетравного протеїну. Високі витрати на мінеральні добрива призвели до зниження економічної ефективності, не зважаючи на високу продуктивність культури. Найвищі економічні показники забезпечувало вирощування пшениці озимої у зерно-паро-просапній сівозміні з використанням біопрепарату без добрив з рівнем рентабельності 72.7 %

2026-02-01T00:00:00Z Сакун, Аліна http://hdl.handle.net/123456789/11887 2026-03-05T07:52:41Z 2026-01-01T00:00:00Z

Трансформація обліку товарних операцій під впливом цифровізації та e-commerce. Сакун, Аліна Запропонована модель інтеграції відображає сутність цифрової трансформації облікових процесів у сфері товарних операцій та демонструє практичні можливості реалізації концепції e-commerce в системі бухгалтерського обліку. Її використання створює передумови для підвищення якості облікової інформації, адаптації облікових процедур до вимог цифрової економіки та забезпечення інформаційної підтримки управлінських рішень.

2026-01-01T00:00:00Z Пристемський, Олександр Сакун, Аліна http://hdl.handle.net/123456789/11886 2026-03-05T07:41:59Z 2026-01-01T00:00:00Z

Економічна природа заробітної плати та інституційні засади її обліку і контролю в закладах освіти бюджетної сфери Пристемський, Олександр; Сакун, Аліна Розглянуто заробітну плату як одну з ключових економічних категорій, що відіграє визначальну роль у функціонуванні закладів освіти бюджетної сфери. Визначені передумови підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами закладів освіти. Висвітлені інституційні засади обліку і контролю заробітної плати в закладах освіти бюджетної сфери. Досліджено тарифну систему оплати праці, яка є основним інструментом регулювання рівня заробітної плати в бюджетних установах і спрямована на забезпечення справедливого співвідношення між складністю виконуваних робіт, кваліфікацією працівників і результатами їхньої діяльності.

2026-01-01T00:00:00Z Варнавська, Інна http://hdl.handle.net/123456789/11885 2026-03-04T19:05:15Z 2025-01-01T00:00:00Z

Психологічні детермінанти впливу соціальних мереж на професійне благополуччя і ментальне здоров’я фахівців харчових технологій Варнавська, Інна Стаття присвячена дослідженню актуальної соціально-психологічної проблеми впливу цифрового середовища на професійну діяльність і ментальне здоров'я фахівців харчової промисловості. В умовах глобальної цифровізації соціальні мережі трансформувалися з розважальних платформ у невід’ємний інструмент професійної комунікації, нетворкінгу і побудови особистого бренду, що створює нові виклики для психологічної стабільності працівників. Метою роботи є системний аналіз психологічних детермінант, що визначають амбівалентний характер впливу соціальних мереж на професійне благополуччя технологів, інженерів з якості та розробників харчових продуктів. У статті детально розкрито деструктивні механізми впливу цифрового простору. Зокрема, проаналізовано феномен професійного висхідного порівняння, внаслідок якого ідеалізовані образи «успішного успіху» в мережі призводять до знецінення власних досягнень фахівця та формування комплексу неповноцінності. Висвітлено специфіку «професійного FoMO» в умовах динамічної харчової індустрії, що проявляється у хронічній тривозі через страх пропустити важливі технологічні тренди. Окрему увагу приділено проблемі кібербулінгу та агресії з боку споживачів на ґрунті міфів про харчування («хемофобії»), що ідентифікується як специфічний стресогенний фактор для даної професійної групи. Водночас у роботі обґрунтовано значний ресурсний потенціал соціальних мереж. Доведено, що при конструктивному використанні вони сприяють формуванню професійної ідентичності, забезпечують соціальну підтримку через систему «слабких зв’язків» та виступають інструментом колективної ефективності в умовах кризових ситуацій. Автором визначено модеруючі чинники (особистісна резилієнтність, мета використання, цифрова грамотність), які визначають вектор впливу мережі на особистість. Зроблено висновок про необхідність інтеграції навичок медіаграмотності та цифрової гігієни у структуру професійної компетентності харчових технологів як ключового заходу профілактики професійного вигорання та збереження ментального здоров'я.

2025-01-01T00:00:00Z